Осип Васльович Турянський (псевдонім — І.Думка 22 лютого 1880, с. Оглядів, Радехівський район, Львівська область — 28 березня 1933, Львів) — український письменник і літературний критик, учитель середніх шкіл Галичини.
Був найстаршим серед 8 дітей. За допомогою сільського вчителя вступив до Львівської української гімназії, потім закінчив філософський факультет Віденського університету. Там же захистив докторську дисертацію.
Дебютував 1908 року новелями в альманаху віденської «Січі».
З 1910 року викладав українську мову та літературу в Перемишлянській гімназії.
Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт. Потрапив у полон. Перебував у таборі для інтернованих на італійському острові Ельба.
Пережите в сербському полоні відтворив у повісті-поемі «Поза межами болю» (1917). Цей твір, написаний у стилі експресіонізму, став видатним явищем української модерної літератури.
Після повернення з Італії до Австрії викладав право у Віденському університеті, потім працював у Галичині, займався видавничою та педагогічною діяльністю.
Твори: антивоєнна психологічна повість-поема з часів Першої світової війни «Поза межами болю» (1917—1921; одночасно німецький переклад); повісті «Дума пралісу» (1922), «Син землі» (1933); збірка оповідань «Боротьба за великість», комедія «Раби» (1927); літературно-критичні нариси.
За мотивами повісті «Поза межами болю» 1989 року знято однойменний художній фільм (режисер — Ярослав Лупій)
